Гіперекстензія зворотна відрізняється від класичної тим, що у процесі тренування основну партію грає не тулуб, а ноги. Отже, інтенсивніше працюють м'язи сідниць та стегон, а поперекові лише асистують. По суті, зворотна гіперекстензія опрацьовує ті ж м'язи, що й класична, але за рахунок усунення акценту навантаження цей варіант можна називати безпечнішим.

Традиційний спосіб передбачає упор на довгі м'язи спини та колінні суглоби, а значить, шанс отримати травму, працюючи з великою вагою, дуже високий. Техніка виконання зворотних розгинань, навпаки, дозволяє професійним спортсменам використовувати просто фантастичні ваги.

Гіперекстензія зворотна рекомендована атлетам різного рівня підготовки для розігріву м'язів перед виконанням більш важкого тренінгу, а також спортсменам-новачкам для розминки перед тяговими вправами.